IPOOD hab

IPOOD hab

Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства2018

22 лютого 2018 року Кафедра ЮНЕСКО "Неперервна професійна освіта ХХІ століття" на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України відбувся вебінар «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства» (у співпраці з Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка).
Захід було присвячено Міжнародному дню рідної мови ЮНЕСКО 21 лютого 2018 р.
Тема дня – «Збереження лінгвістичного розмаїття і популяризація мультилінгвізму з метою реалізації цілей сталого розвитку».

Провідна мета дня – сприяння поширенню освіти у контексті утвердження глобальної громадянськості. Конкретні цілі: забезпечення якісної освіти і навчання упродовж життя на основі Рамочної програми «Освіта – 2030»; забезпечення лідерських позицій у сфері освіти на глобальному і регіональному рівнях; утвердження системи освіти у всьому світі і визначення шляхів вирішення глобальних проблем сучасності через освіту; спільна діяльність з керівництвами різних країн щодо підвищення ефективності систем освіти шляхом вживання політичних заходів у напрямі аналізу, моніторингу реалізації Рамочної програми дій у сфері освіти до 2030 року; здійснення реформаційних змін, підкріплених партнерськими зв’язками.
Модератором заходу виступила директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лук’янова Лариса Борисівна, яка висвітила ґенезу відзначення Міжнародного дня рідної мови. 1952 року влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3% населення, що зумовило низку протестів. Адже більшість населення країни розмовляла бенгальською мовою.
21 лютого 1952 року під час демонстрації протесту кількох студентів-демонстрантів було вбито. 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 21 лютого 2000 року ЮНЕСКО було проголошено Міжнародним днем рідної мови.
Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Мовчан Павло Михайлович окреслив ретроспективу становлення рідномовної освіти в Україні, акцентувавши увагу на ґенезі сакральності українського слова. Громадський діяч обґрунтував філософські засади буття слова, мови як космічного явища. «Мова – місійна, споконвічна, – зазначив П.М. Мовчан, – місія слова – оберігати душу народу. Через мову народ сповідує принцип «бути собою».
Професор, завідувач кафедри слов'янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету, заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, член Національної спілки письменників України, член Центрального правління та Головної ради Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Ющук Іван Пилипович охарактеризував рідномовні обов’язки громадянина у контексті сучасних державотворчих процесів. На основі наративних джерел педагог-дослідник означив роль рідної мови у формування світоглядних орієнтирів молоді на прикладі життя і творчості Б. Грінченка, Г. Тютюнника та ін.

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Філіпчук Георгій Георгійович обґрунтував пріоритети утвердження української мови як чинника духовної безпеки нації, кристалізації громадянського суспільства. «Українська мова народила 880 тисяч пісень, – зазначив науковець. – Цей факт свідчить про глибинне коріння української нації. Пізнати Україну можна через культуроцентризм і водночас діалог культур».
Український політик, народний депутат Верховної Ради України багатьох скликань Заєць Іван Олександрович означив пріоритетні напрями мовної політики упродовж років незалежності України, а також проінформував про проблеми створення законодавчого підґрунтя, спрямованого на утвердження рідномовної освіти у державі. Філософські орієнтири розвитку рідної мови з урахуванням принципів сталого суспільства пов’язані, на переконання громадського діяча, з проблемами суперечливих історичних процесів, необхідністю збереження національної пам’яті.
Ходацька Ольга Миколаївна, Посол Миру, член Національної спілки журналістів України,методист гімназії-інтернату № 13 м. Києва, вчитель української мови та літератури, представила досвід формування мовної компетентності сучасного школяра (проектна робота, літературні студії, читацький клуб тощо) у контексті реалізації Концепції нової школи. Талановита поетеса, натхненний організатор, Ольга Миколаївна декламувала власні вірші, які насичені сакральністю, ціннісним сенсом рідного слова.
У режимі онлайн-зв’язку науковці академічної інституції, громадські діячі, політики, педагоги мали можливість ознайомити студентів й учнів спеціалізованих та вищих навчальних закладів з проблемами мовної політики в Україні і світі, сучасними тенденціями розвитку рідномовної і багатомовної освіти. Доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка, завідувач науково-дослідної лабораторії «Академічна культура дослідника» Семеног Олена Миколаївна означила проблему збереження сакральності рідного слова в умовах прагматичності сучасного світу, а також від імені освітян звернулась до науковців інституту, громадських діячів зі словами вдячності за можливість конструктивного наукового діалогу.
Молодь цікавили відповіді щодо нагальних проблем вивчення рідної мови, питань багатомовності в українському, європейському, світовому освітньому просторі. Студенти Сумського державного педагогічного університету імені Антона Макаренка, Донбаського державного педагогічного університету, Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка насамперед зосередили увагу на проблемах мовної державної стратегії, законодавчого забезпечення розвитку рідної мови і утвердження багатомовності у державі, уніфікації мовних норм у зв’язку з обговоренням нової редакції українського правопису тощо.
Здобутки громадських діячів, співробітників інституту, академічних наукових шкіл щодо забезпечення рідномовної і багатомовної підготовки майбутніх фахівців, студентської та учнівської молоді було презентовано на виставці книг, підготовленої завідувачем бібліотеки ІПООД НАПН України, заслуженого діяча культури України Людмилою Наумівною Штомою.
Маємо констатувати, що лише діалогічна взаємодія науковців, освітян, громадських діячів, опертя на науково обґрунтовані концепції і врахування історичного досвіду мовної політики в Україні та світі сприятиме утвердженню пріоритетів культуровідповідності і полікультурності в сучасному світі, її якості та зміцненню на міжнародному, національному, регіональному та особистісному рівнях.
НАГАДАЄМО. У Міжнародний день рідної мови 2018 року, який щорічно відзначається 21 лютого, ЮНЕСКО підтверджує свою прихильність мовного різноманіття та закликає держави-члени святкувати День на якомога більшій кількості мов, що має служити нагадуванням про ключове значення мовного різноманіття та багатомовності для сталого розвитку. Протягом 20 років ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день рідної мови з метою збереження мовного різноманіття та заохочення багатомовної освіти на основі рідної мови. Зі зникненням все більшої кількості мов, лінгвістичне розмаїття опиняється під посиленою загрозою. В середньому, одна мова вимирає кожні два тижні, забираючи з собою всю культурну та інтелектуальну спадщину.Проте, був досягнутий певний прогрес у сфері багатомовної освіти на основі рідної мови. Зростає розуміння його важливості, особливо в початкових класах школи, а також зміцнює прихильність його розвитку в суспільному житті. В цьому році ЮНЕСКО відзначає 70-річчя Загальної декларації прав людини, яка рішуче стверджує, що «ніхто не може зазнавати дискримінації за мовною ознакою», і святкує переклад декларації на більш ніж 500 мов.

© Created by I.e. Kotun Kyryl

All rights Reserved

© Created by I.e. Kotun Kyryl

All rights Reserved