IPOOD hab

Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства2024

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову (Ліна Костенко)

В інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України 15 лютого 2024 року відбувся щорічний вебінар «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства», присвячений Міжнародному дню рідної мови (International Mother Language Day 2024). Тема дня – «Багатомовна освіта – це основа навчання між поколіннями («Multilingual education is a pillar of intergenerational learning»).
Традиційно партнерами заходу виступили Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», Інститут української мови НАН України, Інститут літератури імені Тараса Шевченка, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, ГО «Українська асоціація дорослих». Уперше до вебінару долучився Секретаріат Уповноваженого із захисту української мови.
Захід підтримали партнери – заклади освіти, наукові установи (усього 180 учасників): Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Херсонський державний університет, Бердянський державний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. Сухомлинського НАПН України, гімназія-інтернат №13 та ін.

модератор - Мирослава Вовкдоктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України

Метою вебінару є просвітницька місія партнерства наукових установ, закладів фахової передвищої і вищої освіти, заклади загальної освіти у дієвій реалізації політики україномовного навчання та раціональної підтримки багатомовної освіти; утвердження цінності мови як маркеру української ідентичності в умовах воєнних реалій.
Проблематика вебінару охоплювала такі питання, як: україномовна освіта як пріоритет національного поступу в умовах воєнного часу; проблеми розвитку багатомовної і рідномовної освіти в сучасному українському суспільстві – авторитетна думка; досвід багатомовного і рідномовного навчання у закладах освіти; утвердження традицій рідномовної освіти в умовах закладів середньої освіти.
Модератор вебінару, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Мирослава Вовк, окреслила сучасні виклики утвердження української мови в умовах війни.

спікер - Тарас КреміньУповноважений із захисту державної мови

У вступному слові Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав заклади освіти долучитися до розширення мережі мовних курсів та сприяти опануванню державною мовою та підвищенню рівня володіння нею усіма охочими: «Заклади освіти мають право ініціювати розробку і затвердження мовних курсів, допомагати різним категоріям осіб підвищувати свій рівень володіння державною мовою». Тарас Кремінь також нагадав, що створення та забезпечення діяльності мережі державних, комунальних курсів з вивчення державної мови громадянами України, іноземцями та особами без громадянства передбачене проєктом Державної мовної програми. «Вірю, що на найближчому засіданні Кабінету міністрів України Державну мовну програму буде затверджено, адже вона створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, які дають змогу кожній особі опанувати державну мову, в тому числі шляхом неформальної та інформальної освіти»

спікер - Лариса Лук'яновадоктор педагогічних наук, професор, директор ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України

Емоційно піднесене мотиваційне слово директорки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, докторки педагогічних наук, професорки Лариси Лук’янової було спрямоване на окреслення місії проведення щорічного вебінару за участі відомих громадських, державних діячів, філологів-практиків, що з 2017 р. є важливою подією у сучасному науково-освітньому просторі, адже визначає вектори утвердження рідномовної освіти в Україні, слугує платформою для обміну ідеями, цінними освітніми практиками україномовного і багатомовного навчання різних категорій громадян.

Цьогоріч у межах заходу знані в Україні та поза її межами українські науковці, викладачі презентували цінний досвід розвитку україномовної освіти, багатомовного навчання в різних регіонах України

спікер - Георгій Філіпчукдоктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Натхненником заходу традиційно виступив Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, який означив вектори мовної політики в Україні у контексті воєнних викликів, реалізації націєзберігаючої стратегії розвитку української мови. «Війна ведеться з екзистенційним противником – росією – понад 400 років… 400 років тому розпочався геноцид українців… Тому нічого значущого немає, ніж освіта, культура, наука, церква, мова у боротьбі проти ворога… Відповідно українське суспільство має згуртуватися навколо боротьби з ворогом… Європейська інтеграція має відбуватися насамперед через утвердження національної ідеї, цінностей української мови і культури».

спікер - Павло Гриценкодоктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України

Доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко у доповіді на тему «Тернистий шлях українського мовного сьогодення» означив, що «перед українцями, які простують своїми думками і своїм чином до Перемоги, якої ми прагнемо і яка буде обов’язково, сьогодні постає завдання сформувати модель української мови у межах країни, як забезпечити україноцентризм у Криму, на Сході України. Ворог, який нам кинув історичний виклик «бути нам чи не бути?», – це ворог підступний, який працює системно, наступально і спирається на глибоку у часі традицію… Це досвід усієї російської імперії». Науковець акцентував увагу на проблемі мовного каліцтва як «системи винародовлення народів, найбільше – українців, які своєю етнічною повнотою залишаються загрозою росії…».

спікер - Ольга Ходацькадоктор філософії, учитель української мови і літератури гімназії-інтернату №13 м. Києва, письменниця

Приклад реалізації принципів україномовного навчання слугували виступи учнів гімназії-інтернату №13 м. Києва – учасників літературної студії «джерела пружно бʼють» (керівниця студії – Ходацька Ольга, доктор філософії у галузі освітніх, педагогічних наук, учитель української мови і літератури гімназії-інтернату №13 м. Києва, письменниця).

спікер - Галина Райбедюккандидатка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури, директорка Центру літературного краєзнавства Ізмаїльського державного гуманітарного університету

Галина Райбедюк, кандидатка філологічних наук, професорка кафедри української мови і літератури, директорка Центру літературного краєзнавства Ізмаїльського державного гуманітарного університету, означила місце та роль краєзнавства в контексті актуальних стратегій сучасної національної освіти (із досвіду вивчення літератури Придунав’я).

спікер - Маріанна Марусинецькандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцькі,

Освітні потреби угорськомовної меншини в Україні у контексті реалій сьогодення та перспектив рідномовної освіти означила Марусинець Маріанна, кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Науково-дослідного центру імені Тіводора Легоцькі, доцентка кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

спікер - Василь Бикужурналіст, громадсько-культурний діяч, головний редактор видання «Газета де Герца», голова Чернівецького обласного товариства румунської культури ім. М. Емінеску

Василь Бику, журналіст, громадсько-культурний діяч, головний редактор видання «Газета де Герца», голова Чернівецького обласного товариства румунської культури ім. М. Емінеску, окреслив значення рідної мови для румунського етносу на Буковині.

спікер - Довганенко Іринавчителька історії гімназії-інтернату №13 м. Києва

Довганенко Ірина Валентинівна, вчителька історії гімназії-інтернату №13 м. Києва, представила досвід вивчення фактологічного матеріалу щодо лінгвоциду української мови як засіб формування громадянської компетентності учнівської молоді. Поетичним акордом заходу був виступ народного артиста України, професора кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Івана Дерди, яки й виконав уперше пісню на слова Дмитра Павличка "О слово рідне".

Важливими в умовах війни є ініціативи студентів, викладачів закладів освіти щодо популяризації рідного слова, зміцнення мотивації до опанування норм української мови, а найважливіше – формування ціннісного ставлення до української мови як чинника національної безпеки. Саме взірцем відповідних ініціатив можна вважати проєкт кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (керівник проєкту – доктор педагогічних наук, професор Олена Семеног), що реалізується спільно з Управлінням Державної служби якості освіти в Сумській області (Алла Рябуха), Центром професійного розвитку педагогічних працівників Сумської міської ради (Вікторія Закорко, Галина Кузнецова, https://www.facebook.com/centreprpp), відділенням журналістики Машинобудівного фахового коледжу Сумського державного університету (Наталія Пономаренко).
До Міжнародного дня рідної мови науковці відділу змісту і технологій педагогічної освіти долучилися до важливих заходів. За активної участі співробітників відділу (докторки педагогічних наук Наталії Філіпчук, кандидатот педагогічних наук Юлії Грищенко, Світлани Соломахи, наукової співробітниці Марини Головченко) підтримали ініціативу військовослужбовців 25 бригади, які напередодні зібрали і доставили книжки до мальовничих сіл ізюмського району, а також завітали до бібліотеки міста Ізюма, котра була варварські розграбована під час російської окупації (дякуємо Максиму Потопчаку, https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=944269470620622&id=100051127328753) .
Також відгукнулися на ініціативу Асоціації професіоналів довкілля (Professional Association of Environmentalists of the World #PAEW), зокрема австрійської лідерки спільноти Ірини Вербицької, а також Оксани Типусяк і Людмили Триганок (https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=10161160269772661&id=568347660) щодо збору книг для українських дітей і їхніх батьків у Відні.

Також з метою відзначення Міжнародного дня рідної мови ЮНЕСКО (21 лютого) та Міжнародного дня дарування книг (14 лютого) ми надіслали друковані примірники колективної монографії бібліотекам: Державній науково-педагогічній бібліотеці імені Василя Сухомлинського (дякуємо директорці бібліотеці – доктору педагогічних наук, професору Ларисі Березівській, кандидатці педагогічних наук Юлії Грищенко), бібліотекам Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (дякуємо кандидату педагогічних наук Ярині Танявській), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (дякуємо докторці педагогічних наук, професорці Оксані Цюняк), Регіональному науково-творчому центру художньої освіти і майстерності Уманського державного університету імені Павла Тичини (дякуємо декану факультету мистецтв Інні Терешко, директорці центру Світлані Заєць), бібліотеці Чорноморського національного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв) (дякуємо докторці педагогічних наук, професорці Наталії Терентьєвій).
Щиро дякуємо кожному за участь у заході, за подвижницьку роботу в освітній і науковій сфері, за утвердження і розвиток найкращих традицій україномовної освіти. Дякуємо Збройним Силам України за можливість жити, працювати. Слава Україні. Героям слава.