IPOOD hab

Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства2025

Для того, щоб бути гідним європейцем, насамперед слід стати гідним українцем, шануючи достоїнство свого Роду і Народу.Георгій Філіпчук

У лютому 2025 року ЮНЕСКО відзначає 25 річницю Міжнародного дня рідної мови, підтверджуючи важливість рідномовної освіти, мовного розмаїття та багатомовності для зміцнення гідності, миру та взаєморозуміння. Ця знаменна дата символізує десятиліття зусиль, спрямованих на збереження рідних мов, захисту культурної спадщини та вдосконалення освіти.
Тема дня – «Мови мають значення: срібний ювілей святкування Міжнародного дня рідної мови» («Languages matter: Silver Jubilee Celebration of International Mother Language Day»).
Проблеми розвитку рідномовної і багатомовної освіти в сучасному українському суспільстві, європейські тенденції розвитку багатомовної освіти, досвід багатомовного і рідномовного навчання у закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти, утвердження традицій рідномовної освіти у закладах загальної середньої освіти, збереження культурної спадщини в музейному просторі – ці важливі проблеми стали предметом обговорення під час проведення щорічного вебінару «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства», присвяченого Міжнародному дню рідної мови (International Mother Language Day 2025), що відбувся в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України 17 лютого 2025 року.

Традиційно партнерами заходу виступили:● Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України, ● Інститут української мови НАН України, ● Інститут літератури імені Тараса Шевченка, ● Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, ● Центр неперервної цифрової освіти.
Учасники вебінару: громадські діячі, науковці, студенти, магістранти, аспіранти, докторанти, викладачі закладів фахової передвищої і вищої освіти, викладачі і методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителі й учні загальноосвітніх закладів.
Мета вебінару – реалізація просвітницької місії українськомовної освіти у партнерстві наукових установ, закладів фахової передвищої і вищої освіти, закладів загальної середньої освіти задля утвердження статусу української мови як чинника національної безпеки.

Illustration

Захід підтримали заклади освіти, наукові установи (більше 100 учасників): Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Херсонський державний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. Сухомлинського НАПН України, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, гімназія-інтернат №13 та ін. Зарубіжними партнерами вебінару виступили: суботня школа «Nova Shkola» (Торонто, Канада), Фундація української книги в Угорщині "UNABOOK", Академія прикладних наук імені Стефана Баторія (Скернєвіци, Польща).
Модератор вебінару – Вовк Мирослава, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття».

Лук’янова Лариса (доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України) директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України виголосила мотиваційне слово, у якому закцентувала увагу на важливості співпраці наукових установ, закладів освіти з метою розвитку традицій українськомовної освіти, підвищення статусу української мови як чинника національної безпеки.
Доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко у доповіді «Українська мова у викликах сьогодення» схарактеризував походження і значення української мови, відзначив її серед слов'янських мов, її ґенезу, що сягають V-VI ст. н.е., підкреслив важливість збереження мови та культурної спадщини, посилаючись на стародавні рукописи, схарактеризував роль християнства у розвитку мови, проаналізував проблеми стійкості українського народу і культури протягом всієї історії, провівши паралелі зі здатністю української нації відновлюватися після руйнування і підкресливши необхідність для українців зберегти свою ідентичність і не бути обдуреними чужою надійністю. Він висвітлив історичну правду про українські території та мовну складову цих земель. Професор обґрунтував важливість української мови та її унікальний статус серед слов’янських мов, торкнувся історичного контексту мовної політики за радянських часів та викликів подолання колоніальних і постколоніальних впливів на українську мову й культуру, зосередив увагу на ролі, яку відіграє мова в сучасній геополітичній ситуації України.
У доповіді «Мова – головний атрибут державності» Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, наголосив на важливості творів Тараса Шевченка для розуміння історії та ідентичності нації, на необхідності для українців захищати свою мову і культуру, на важливості повернення до витоків української мови та культури. Професор обґрунтував, що мова – чинник національної ідентичності та безпеки, висловив стурбованість щодо впливу російських ЗМІ та літератури на українську молодь.
У доповіді «Літературна рефлексія війни в контексті гуманізації сучасної освіти» кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури, директорка Центру літературного краєзнавства Ізмаїльського державного гуманітарного університету Райбедюк Галина висловила пошанування до стійкості українського народу, наголосила на важливості літературних проєктів та заходів для збереження національної ідентичності. Дослідниця закцентувала увагу на ролі літератури та мистецтва в контексті війни, що триває в Україні, відзначила, що українські письменники здійснюють документування воєнного досвіду, надихають молодь, дорослих на утвердження національних цінностей. Тексти про війну сприяють зміцненню української культурної ідентичності, емпатії та особистої участі у підтримці постраждалих від війни.
Директорка суботньої школи «Nova Shkola» (Торонто, Канада) Галич Наталія представила досвід україномовного навчання у суботній школі в Торонто. Освітянка акцентувала увагу на активній участі школи в мітингах, акціях протесту, у міжнародних проєктах, на волонтерській діяльності для України.
Пархоменко Ірина, кандидат філософських наук, доцент Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, експерт Інституту книги, представила досвід реалізації проєктів Фундації української книги в Угорщині «UNABOOK» щодо популяризації українського літературного слова (керівник Фундації української книги в Угорщині «UNABOOK») пані Ірина зосередилася на проблемі популяризації української літератури та культури в Угорщині.
Доктор філософії, член Спілки письменників України, вчитель української мови і літератури Гімназії-інтернату №13 (м. Київ) Ольга Ходацька виступила з доповіддю «Рідна мова в системі духовних цінностей учнівської молоді». Досвідом ділилися педагоги Гімназії-інтернату №13 м. Києва: Світлана Возненко, директорка закладу освіти, Катерина Кондрицька, заступниця директорки з навчально-виховної роботи, здобувачі і здобувачки освіти: Софія Сидоренко, Анна Одинець, учениці 1-А класу (класний керівник – Н.С. Литвин), Орест Задорожний, учень 5-А класу (класний керівник – Н.М. Труцуненко, А.Ю. Войтко), та дев'ятикласники – Аріна Домбровська, Маркіян Кучер, Микола Дудка, Іван Квітченко, Володимир Дворник, Ярослав Береговський (класний керівник – Л.П.Сірак).

Очікуйте завантаження відеозапису

Резолюцією заходу стало:● окреслення сучасних викликів в українськомовному навчанні; ● удосконалення національно-культурного компоненту змісту підготовки майбутніх учителів; ● оновлення українознавчого контенту освітніх програм підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти різного профілю; ● організація неформального навчання української мови різних категорій населення; ● налагодження активного партнерства з закладами освіти у діаспорі з метою обміну досвідом організації рідномовної освіти тощо.

Щиро дякуємо кожному за участь у заході, за подвижницьку роботу в освітній і науковій сфері, за утвердження і розвиток найкращих традицій україномовної освіти. Дякуємо Збройним Силам України за можливість жити, працювати.