IPOOD hab

Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства2026

Освіта – складова культури, і чим більше вона насичена національними і загальнолюдськими цінностями і надбаннями, тим більше вона є виховуючою, олюдненою, громадянською і патріотичною.

Георгій Філіпчук

19 лютого 2026 р. в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України напередодні Міжнародного дня рідної мови ЮНЕСКО традиційно було проведено вебінар «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства: рідномов’я як чинник стабільності та перемоги».
ТЕМА Міжнародного дня рідної мови 2026 року – «Youth voices on multilingual education» («Голоси молоді щодо багатомовної освіти»).
UNESCO наголошує, що Міжнародний день рідної мови 2026 року акцентує увагу на ролі молоді у формуванні майбутнього багатомовної освіти. Фокус на голосах молоді щодо багатомовної освіти підкреслює, що мова – це значно більше, ніж засіб комунікації, оскільки вона є ключовим елементом ідентичності, навчання, добробуту та участі в суспільному житті. Це святкування наголошує на важливості таких освітніх систем, які визнають і цінують мову кожного здобувача освіти, сприяючи інклюзії та підвищенню результатів навчання.

Ініціатори вебінару – відділ змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.Цьогоріч співорганізаторами заходу виступили: ● Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України, ● Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, ● Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, ● Інститут мистецтвознавства, етнології та фольклористики імені М.Т. Рильського НАН України, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського НАПН України, ● Центр освітньо-наукового партнерства і мережевої взаємодії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, ● Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, ● Українська суботня школа (м. Стамбул, Туреччина), ● Гімназія №13 м. Києва.
Учасниками заходу (біля 50 осіб) стали викладачі, вчителі, студенти, аспіранти з різних регіонів України, з зарубіжних осередків.

Illustration

Модерувала вебінар Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Мотиваційне слово виголосила дійсний член НАПН України, директор Інституту Лук’янова Лариса, яка актуалізувала необхідність партнерства громадських організацій, наукових інституцій, закладів освіти України і зарубіжжя у розвитку українськомовної і багатомовної освіти.
Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, перший заступник голови Всеукраїнського товариства « Просвіта» імені Тараса Шевченка Георгій Філіпчук окреслив ретроспективу лінгвоциду української мови на різних етапах панування російського імпералізму, увиразнивши роль великих українців (Софії Русової, Михайла Грушевського, Івана Огієнка) у розвитку української мови, утвердженні її як основного чинника Української Державності й зосередивши увагу на потребі реалізації державної стратегії утвердження українськомовної освіти в умовах війни рф проти України.

Пріоритети українськомовного навчання в системі духовних цінностей учнівської молоді на основі педагогічного досвіду висвітлила доктор філософії, членкиня Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України, вчителька української мови і літератури Гімназії № 13 м. Києва Ходацька Ольга. Родзинкою виступу стала презентація поезій письменниці на основі рефлексії досвіду окупації 2022 р. в Гостомелі, переживаннях реалій війни, зібраних в авторській книзі поезій і пісень «Чорна кава з нектаром любові» (2025).
Стратегічні функції літературної освіти в поліетнічних регіонах сучасної України як засобу культурної інтеграції та захисту національного інформаційного суверенітету окреслила кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури, директорка Центру літературного краєзнавства Ізмаїльського державного гуманітарного університету Райбедюк Галина, яка є талановитим наставником молодих дослідників-філологів у галузі літературного краєзнавства, українознавчих студій.
Місію українських суботніх шкіл за кордоном розкрила викладач Стамбульського університету (Туреччина), керівниця Української суботньої школи (м. Стамбул) Фецан Тетяна. Цінні практики українознавчих студій і українського шкільництва за короном в умовах сучасних викликів презентували доктор педагогічних наук, професор, керівник Центру освітньо-наукового партнерства і мережевої взаємодії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка Семеног Олена і кандидат педагогічних наук, доцент, лекторка Стамбульського університету, учителька-волонтерка Української суботньої школи (м. Стамбул), членкиня Українського товариства взаємодопомоги в Стамбулі Кушнір Ірина. Доповнила виступ Мирослава Вовк, узагальнивши напрацювання ІПООД у розвитку українознавчих досліджень, зокрема участі в укладанні «Української фольклористичної енциклопедії» за науковим керівництвом доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України Миколи Дмитренка.
Досвід реалізації кроссекторальних освітньо-культурних проєктів як механізму культурної дипломатії та розвитку багатомовної освіти представила Грачова Надія, очільниця національних і міжнародних кроссекторальних проєктів у сферах культури, освіти та розвитку громад; експертка House of Europe; менторка DW Akademie; переможниця Talents for Ukraine; аспірантка Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Важливою стала участь у заході представників Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського НАПН України (заступниці директора з наукової роботи, кандидат наук із соціальних комунікацій Пономаренко Лариси, завідувача відділу зберігання фонду, обслуговування користувачів та соціокультурної діяльності Бондарчук Оксани) у підготовці книжкової виставки «Скарбниця рідного слова: видання з фонду ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського в контексті збереження мовної спадщини». На окрему вагу заслуговує виступ співробітниці бібліотеки Лідії Гуменної, яка наголосила на реаліях україномовного спілкування в умовах війни.
Академік НАПН України Георгій Філіпчук подарував ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського від імені доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, голови Чернівецької організації Національної спілки письменників України Володимира Антофійчука цінні книги. Письменниця Ольга Ходацька також подарувала бібліотеці й співробітникам Інституту свою поетичну збірку, за що щиро дякуємо і бажаємо подальших творчих успіхів.
Висловлюємо вдячність у сприянні проведення заходу співголові Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України Кирилу Котуну. Особлива подяка за забезпечення комунікації між учасниками – співробітникам відділу змісту і технологій педагогічної освіти (доктору педагогічних наук Наталії Філіпчук, кандидату педагогічних наук Юлії Грищенко, науковому співробітнику Марині Головченко); багатьом науковцям Інституту за підтримку важливої ініціативи.

відеозапис вебінару «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства: рідномов’я як чинник стабільності та перемоги» 2026

За результатами проведення заходу рекомендовано: ● забезпечити системну підтримку українськомовної освіти в поліетнічних регіонах України як засобу культурної інтеграції та консолідації суспільства; розширити програми підтримки українських суботніх і недільних шкіл за кордоном, сприяючи збереженню мовної ідентичності української молоді в діаспорі; ● активізувати міжінституційне партнерство наукових установ НАПН України, НАН України, закладів вищої освіти, громадських організацій (зокрема Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка) у реалізації спільних дослідницьких і просвітницьких проєктів; ● сприяти розвитку українознавчих студій, літературного краєзнавства, фольклористичних досліджень як чинників національної безпеки держави; ● інтегрувати результати наукових досліджень у зміст підготовки майбутніх учителів, зокрема щодо формування мовної стійкості та ціннісного ставлення до державної мови; ● використовувати механізми культурної дипломатії та кроссекторальних проєктів як інструмент популяризації української мови у світі; ● проводити тематичні книжкові виставки, публічні лекції та онлайн-огляди ресурсів з історії, теорії і практики українськомовної освіти для педагогів, студентів і молоді.