IPOOD hab

Якість навчання та взаємодія викладача і студентів – етична дилема педагогічного сьогодення

Illustration

Вплив змішаного навчання на його якість в Україні залишається актуальною проблемою. Цікавим є той факт, що за результатами анонімного онлайн-анкетування, проведеного на початку 2022/2023 навчального року на суттєве погіршення системи якості освіти вказали 13,11% респондентів, у тому числі 56,29% здобувачів вищої освіти, 22,3% науково-педагогічних працівників.
Слід звернути увагу, що незадоволених якістю освіти у закладах фахової передвищої освіти (фахові коледжі) та вищої освіти, більше половини студентів і тільки 22,3% - викладачі.
Водночас у зарубіжних закладах освіти зовсім інша ситуація. Так, за період з 2002 по 2012 рр. 77% академічних лідерів США оцінили результати навчання в онлайн-освіті як такі ж або кращі, ніж в аудиторіях з очним навчанням.

Підвищення якості змішаного навчання залежить від низки факторів, серед яких: ресурсне забезпечення (технічне, технологічне), кадрове, методичне, психологічне тощо.
Особливої уваги потребує підготовка викладачів. Вона не може обмежуватись одними курсами підвищення кваліфікації один раз на п’ять років. Досвід роботи свідчить про те, що наявність у науково-педагогічного працівника сертифіката про проходження тематичних курсів «Електронні освітні платформи для дистанційної форми здобуття загальної середньої освіти» або «Використання додатків Google для організації взаємодії учасників освітнього процесу» тощо (180 год.) ще не є свідченням його готовності до підвищення ефективності викладання ним навчальної дисципліни в умовах змішаного навчання.
Цьому є декілька причин:1) у ЗВО можуть не використовуватися ті платформи, з якими викладач знайомився в процесі підвищення кваліфікації;2) викладач не має повсякденної практики для оволодіння цифровими технологіями, їх різноманітністю і всіма функціями;3) у викладача відсутні навичками створення електронних ресурсів для забезпечення самостійного навчання студентів як невід’ємної частини змішаного навчання, створення навчального контенту;4) викладач володіє уміннями використовувати одну-дві платформи для організації онлайн-навчання або дистанційного навчання, чого явно в умовах змішаного навчання недостатньо.
Необхідно додатково володіти ще низкою інших цифрових інструментів наприклад, ● програмне забезпечення для створення ментальних карт з онлайн синхронізацією та спільною роботою – https://www.mindomo.com; ● знати ресурси зі створення презентацій: https://www.canva.com/; https://prezi.com/; https://www.beautiful.ai/; вміти користуватись ресурсами зі створення текстів, завдань, інформаційних ресурсів: https://www.classtime.com/uk/; https://kahoot.com; https://quizlet.com та ін.; ● актуальними будуть уміння користуватися інструментарієм взаємодії зі студентами: https://www.classdojo.com; https://classroom.google.com;
Для постійного розвитку цифрової компетентності викладача в ЗВО необхідно запровадити підтримуюче навчання, яке сьогодні поширене в корпоративних університетах. В зарубіжних університетах створені спеціальні відділи, де працюють фахівці, які надають допомогу викладачам з розроблення електронних освітніх ресурсів;
5) у ЗВО не завжди враховують, що нині існує цифровий розрив між поколіннями, зокрема, між тими, хто навчається і тими, хто навчає. Як результат, навчатися за традиційними підходами студентам не цікаво. Більшість з них звикли навчатись з використанням цифрових ресурсів. Їх так навчали в школі. Тому виникає багато випадків хейтингу викладачів, а внаслідок – міжособистісних конфліктів;
6) використання традиційних форм, методів, технологій навчання «не працюють» в умовах змішаного навчання. Необхідно: переходити від традиційних лекцій на відео лекції; рекомендувати МООК на різних платформах, у т. ч. англомовних; викладачам і студентам доцільно впроваджувати в практику учіння і навчання регулятивні механізми підвищення ефективності освітньої діяльності студентів, до яких відносяться метакогнітивні процеси й рефлексія. Вони цілком відповідають усім моделям змішаного навчання.
Очевидно, що це не весь перелік причин, які впливають на якість змішаного навчання. Їх аналіз має проводитись в кожному ЗВО на принципах чесності і відкритості. Не можна замовчувати відсутність технічного і ресурсного забезпечення як освітнього процесу, так і науково-дослідної роботи, недостатній рівень готовності викладачів працювати в умовах змішаного навчання. Звичайно, такі проблеми вирішувати складно в реаліях нашого часу, однак це мета, яка має об’єднати весь науково-педагогічний колектив. Один із шляхів – участь у проєктній діяльності.
Резюмуючи, зазначимо: запорукою ефективного використання змішаного навчання є оптимальне співвідношення найкращих освітніх традицій ЗВО, сучасних педагогічних інновацій, цифрових інструментів та інформаційно-комунікаційних технологій.
Більше інформації можна отримати з аналітичних матеріалів та наукових праць:● Аналітична довідка щодо стану задоволеності педагогічних, науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти закладів фахової передвищої, вищої освіти організацією освітнього процесу на початку 2022/2023 навчального року (за результатами онлайн-анкетування). URL: http://surl.li/dhntc;● Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. (2023). Доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства у 2022 році. Київ. URL: http://surl.li/jflal;● Allen, I. E., & Seaman, J. (2012, December 31). Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Sloan Consortium (NJ1).● H.J. Hartman (ed.), Metacognition in Learning and Instruction: Theory, Research and Practice (2002), 149-172. DOI 10.1007/978-94-017-2243-8; ● Zohar, A., Y. J. Dori. Introduction Metacognition in Science Education: Trends in Current Research (Contemporary Trends and Issues in Science Education, 2012. P. 1-20. DOI: 10.1007/978-94-007-2132-6; ● Schraw, G., K. J. Crippen, K. Hartley. Promoting self-regulation in science education: Metacognition as part of a broader perspective on learning. Research in Science Education, 2006. Vol. 36. P. 111-139.

Лариса Петренкодоктор педагогічних наук, професор, виконавець проєкту Максимізація ефективності ресурсів змішаного навчанняв закладі вищої педагогічної освіти у воєнний час і повоєнноговідновлення України (2022.01/0098) за грантової підтримки НФДУ