IPOOD hab

Змішане навчання – драйвер цифровізації освітнього процесу: наслідки трансформації 

Illustration

Незалежно від того, яку платформу (LMS Moodle) або онлайн-платформу (Google Клас), хмарні технології (Microsoft 365), робочий простір (Google Spaces), програмне забезпечення (BigBlueButton: Zoom, My Own Conference, Jitsi Meet, Google Meet, OpenMeetings, Microsoft Teams, Skype) чи навчальну хмару (lCloud) використовують у закладі освіти для організації змішаного навчання, викладачеві необхідно вміти:● здійснювати зворотний зв’язок про ступінь засвоєння навчальної інформації;● створювати цифрові книги (Book creator), використовуючи технологію «long read»;● володіти прийомами створення освітнього інтернет-середовища;

● використовувати прийом scaffolding (використання різних ігрових прийомів для утримання уваги та створення позитивної мотивації тих, хто навчається);● оцінювати результати навчання оnline засобами, наприклад через використання Google-форми (Рябова, З. В., & Єльникова, Г. В. (2020). ПРОФЕСІЙНЕ ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ОСВІТИ. Інформаційні технології і засоби навчання, 80(6), 369–385. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4202).
Запровадження дистанційної освіти і змішаної форми навчання спричиняють процеси цифровізації в освіті, а, отже, постійний розвиток цифрової компетентності не тільки студентів, але і викладачів, які здійснюють їх професійну підготовку. Відповідно відбувається трансформація освітнього процесу, за прогнозами вчених вона може мати такі наслідки: ● повноцінна персоналізація освітнього процесу;● підтримка стійкої навчальної мотивації на всіх етапах освітнього процесу;● забезпечення оперативного зворотного зв’язку, швидкого й об’єктивного оцінювання навчальних результатів під час виконання навчальних завдань;● забезпечення проєктного характеру навчальної діяльності, максимальна інтеграція теоретичного та практичного навчання; ● скорочення термінів розроблення, розгортання та освоєння освітніх програм;● підвищення відкритості та прозорості системи освіти (Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи», 18–19 листопада 2022 р. / В. Г. Кремень та ін. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. Т. 4. № 2. С. 1–49. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4223 ); ● зміна структури подання навчального матеріалу; ● розширення спектру видів навчальної діяльності, що передбачають різноманітні операції з інформації; ● здійснення зворотного зв’язку між здобувачем освіти та інтерактивними інформаційними ресурсами; ● подання значних обсягів аудіовізуальної інформації; ● автоматизація контролю та самоконтролю результатів навчальної діяльності та ін. (Оршанський Л., Оршанський Н. Позитивні та проблемні аспекти цифровізації вищої педагогічної освіти. Технологічна і професійна освіта: проблеми і перспективи : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 21 жовтня 2022 р. Глухів : Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2022. С. 50–53.).
Цифрові технології постійно розвиваються, змінюються можливості їх застосування в освіті. В закладах вищої освіти вони використовуються як засоби навчання і водночас як предмет вивчення їх можливостей у підвищенні якості професійної підготовки фахівців (Стойка О. Я. (2023) Особливості цифрової трансформації професійної підготовки вчителів в Україні. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». №10. С. 54-61. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2023-102-8).
Лариса Петренко,доктор педагогічних наук, професор, виконавець проєкту Максимізація ефективності ресурсів змішаного навчанняв закладі вищої педагогічної освіти у воєнний час і повоєнноговідновлення України (2022.01/0098) за грантової підтримки НФДУ