IPOOD hab

Про режими навчання: погляд польських педагогів

Illustration

У статті «Режими навчання - основа мислення архітектора навчання» своїми поглядами щодо використання різних режимів навчання ділиться польський педагог Славомір Лайс* (Sławomir Łais). Автор статті обговорює важливість розуміння різних режимів навчання у проєктуванні тренінгів. Акцентує увагу на трьох основних режимах навчання: синхронному, асинхронному та самостійному, детально описуючи їхні переваги та недоліки. Особлива увага приділяється тому, як педагоги та тренери можуть свідомо застосовувати кожен режим для покращення ефективності навчання. Сьогодні здається, кожен педагог знає різницю між синхронним, асинхронним та самостійним режимом навчанням. За словами С.Лайса це може здатися елементарним і нецікавим, але надзвичайно корисним у плануванні навчання за умови розуміння переваг, недоліків та наслідків застосування певного режиму навчання.

То що ж саме говорить про режими навчання С.Лайс у своїй статті?
Синхронний режим навчання. У синхронному режимі навчання відбувається в реальному часі, де всі учасники присутні одночасно. Це можуть бути живі уроки, заняття, відеоконференції, вебінари та інтерактивні онлайн-семінари.
Переваги. Перш за все, це групова динаміка – учасники бачать один одного, чують один одного, можуть взаємодіяти, є відчуття спільної роботи. Ви можете працювати в командах (у групових кімнатах), що зазвичай дає додаткову мотивацію. Є простір для творчості, групової роботи, мозкового штурму тощо. Спілкування є прямим, тому здобувачі освіти можуть отримати відповіді на свої запитання чи коментарі майже одразу. Викладач, у свою чергу, може спостерігати за тим, що відбувається в групі, і постійно реагувати на потреби групи та учасників.
Недоліки. Усі мають брати участь одночасно. Всі повинні працювати однаково. Це може бути особливо важко в неоднорідних групах. Одному нудно, інший не встигає. Є ефект перевантаження, робота дуже інтенсивна – все треба вкласти у визначені години групових занять. Після заняття учасники не мають достатньої підтримки. Процес часто закінчується в останні хвилини заняття.На погляд Славоміра Лайса, синхронний режим використовуються там, де є наявна користь від спільної творчої роботи, обміну досвідом і думками (хоча цього можна досягти і асинхронно). Вони також важливі там, де може бути важливою інтеграція учасників. Отже, ми можемо надати досвід командної роботи та розвивати креативність, але з певними обмеженнями. Часто завдання, які зазвичай займають багато годин, скорочуються до кількох десятків хвилин, оскільки час заняття обмежений.
Самостійний режим навчання. Самостійний режим навчання відбувається повністю з власної ініціативи здобувача освіти, без безпосереднього контролю з боку викладача. Здобувачі освіти самостійно використовують освітні матеріали, книги, відео, програми для вивчення певних тем, виконують завдання, тести тощо.
Переваги. Режим самостійного навчання багато в чому протилежний синхронному. Головною перевагою є гнучкість і доступність для навчання у будь-який час і в будь-якому місці. У цьому режимі ми вчимося коли завгодно, як завгодно, можемо повертатися до більш цікавих фрагментів і пропускати нецікаві. Нам не потрібно чекати, поки інші зрозуміють те, що для нас очевидно. Однією з найцікавіших форм такого режиму є мікронавчання, що включає короткі, зосереджені сесії/напрями/тематики, спрямовані на здобуття конкретних умінь. Воно ефективне для працюючих здобувачів освіти, адже дозволяє навчатися у короткі проміжки часу. Ця форма допомагає підтримувати увагу і зосередженість у засвоєнні конкретного матеріалу. Мікронавчання також може бути інтегроване у змішані освітні програми, доповнюючи традиційні довготривалі методи навчання.
Недоліки. У самостійному режимі навчання, доволі часто, може бути відсутність викладача, що супроводжується відсутністю зворотнього зв’язку, відгуку, настанови чи мотивації. Такий режим навчання може перетворитися у набридливу рутину. Можливість певного заміщення відсутності викладача може бути укладена через супроводжуючі матеріали, наприклад: відеозаписи лектора, чат боти на основі ШІ, тощо. Але це лише додаткові можливості, які можуть спрямовувати здобувача освіти за попередньо складеними відповідями на поставлені запити.
Асинхронний режим навчання. В асинхронному режимі здобувачі освіти також навчаються самостійно, працюють у власному темпі, але залишаються в асинхронному контакті з викладачем – надсилають завдання, запитання, отримують фідбек. Навчання має свій темп, але не вимагає суворої синхронізації.Якби ми хотіли усунути найбільші недоліки синхронного та самостійного режимів навчання, асинхронні форми здавалися б природним рішенням. Немає необхідності в синхронізації і в той же час у нас є присутність викладача. Все це надзвичайно ефективно, тому що кожен (і здобувач освіти, і викладач) працює в зручному для себе темпі та в зручний час. Асинхронний режим іноді дозволяє забезпечити більшу присутність викладача, ніж навіть у синхронному режимі.
Уявіть, що ви хочете навчити здобувачів освіти формулювати цілі для свого навчання. У синхронному навчанні здобувачі освіти сформулюють їх як відповідь на певне завдання на занятті. Ймовірно, ви приділите їм декілька десятків хвилин. Однак, можливо, для формулювання цілей здобувачу потрібно більше часу, тому вони просто виконують поставлене завдання як є, у тих часових межах, які були їм відведені на занятті. Тому перед викладачем постає проблема, як надати якісний зворотній зв’язок, тому що ви, ймовірно, витратите всього декілька хвилин на кожного здобувача, і швидше за все, ваш відгук не буде добре продуманим. Кожен здобувач на занятті витратить 5 хвилин на себе та кілька десятків хвилин на те, щоб вислухати відгуки інших здобувачів освіти.
Те саме в асинхронному варіанті може виглядати так: здобувач освіти буде ретельно формулювати цілі навчання, не намагаючись встигнути до визначеного дедлайну на занятті, а приділяючи собі стільки часу, скільки потрібно. Потім він надішле викладачу результат своєї роботи, та отримає ґрунтовний відгук. На одного здобувача освіти викладач витратить 15 хвилин, а на іншого – 40 хвилин. Однак ефект буде незрівнянним з ефектом від роботи у синхронному режимі. Окрім того, за потреби, викладач можете застосувати й індивідуальних підхід.
Переваги. Гнучкість у часі, індивідуалізація навчання, що зменшує стрес та підвищує ефективність навчання, розширений доступ до освітніх матеріалів з будь-якої точки світу, тощо.
Недоліки. Обмежена взаємодія, тобто відсутність реального спілкування може знизити мотивацію та відчуття спільноти, Відкладене вирішення проблемних питань через відсутність негайної відповіді, самодисципліна, яка вимагає високого рівня самоорганізації для ефективного навчання, тощо.
Джерело: https://epale.ec.europa.eu/pl/blog/tryby-uczenia-podstawa-myslenia-architekta-szkolen 
*Славомір Лайс — польський педагог із понад 20-річним досвідом у цифровій освіті, дизайнер навчальних програм, автор публікацій і блогер на praktykatrenera.pl, спікер на численних конференціях. Президент OSI CompuTrain, співавтор методики та інструментів Learning Battle Cards. Тренер і консультант з застосування сучасних технологій у навчанні. Член ради Фундації Digital Creators. Амбасадор EPALE.