IPOOD hab

Вісім порад для підвищення активного слухання серед студентів університетів

Illustration

Активне слухання є ключовим фактором для глибшого розуміння та ефективного засвоєння навчального матеріалу серед студентів університетів. Воно полягає у зосередженій увазі студентів, які не лише слухають, але й аналізують викладені ідеї, порівнюють їх з уже наявними знаннями, а також розмірковують над можливостями застосування нових знань у практичному житті. Цей процес включає передбачення, критичне мислення та рефлексію, що сприяє більш активному та зацікавленому навчальному досвіду.
Про вісім порад для підвищення активного слухання серед студентів університетів розповідає Девід Гілан - національний керівник Школи освіти Університету Нотр-Дам в Австралії.
Розглянемо їх детальніше:

Розповідь історії. Варто звернути увагу, що мова йде не про вигадану або історичну розповідь, а про структурування презентації викладача, чітко виокремивши початок, який створює очікування, середину, що ускладнює ці очікування, та кінець, який їх розв'язує. Д.Гілан наводить приклад з викладання науки про атоми, викладач можна розпочати з концепції, що "все складається з атомів", далі ускладнити та розширити цю ідею, розглядаючи різноманітність речовин, матеріалів та різні види атомів, які їх утворюють, і, наприкінці, представити періодичну таблицю, яка організовує і пояснює наше мислення про атоми. Такий підхід привертає увагу студентів до визначення подальшого розвитку подій і логічного закінчення, яка очікується у презентації викладача.
Виокремлення орієнтирів на початку. У лекції або дискусії варто викладати інформацію послідовно, не перетворюючись її на детектив, де розв’язка стає відома лише в кінці. Важливо чітко визначити основну тему та окреслити етапи досягнення кінцевої мети на самому початку. Це не лише допомагає студентам зорієнтуватися в матеріалі, але й показує, на що їм варто зосередити увагу. Такий підхід буде корисним, оскільки різні студенти сприймають інформацію по-різному: одні краще сприймають інформацію у чіткій послідовності, тоді як іншим необхідно бачити загальну картину для повного розуміння. Чіткі орієнтири та акценти на початку допомагають кожному студенту краще зрозуміти і засвоїти матеріал.
Виокремлення ключових понять. На початку презентації важливо не лише чітко окреслити, що буде обговорюватися, але й звернути увагу на ключові поняття та головні ідеї презентації. Це можна зробити, пропонуючи короткий змістовий огляд на першому слайді. Викладачі, як правило, мають глибокі знання у своїй дисципліні і є експертами в ній, тоді як студенти зазвичай можуть бути новачками у цій темі. Без чітких орієнтирів і ключових понять від викладачів студенти можуть звертати увагу на другорядні деталі, пропускаючи ключові моменти. Завдання викладача — направляти увагу студентів на найважливіші ідеї, щоб сприяти їхньому розумінню і освоєнню матеріалу.
Моделювання активного слухання. Ефективне навчання передбачає не лише передачу знань, а й активне слухання з боку викладача. Коли студент коментує чи задає питання, важливо слухати його уважно і відповідати на запитання чи уточнювати деталі запитання, якщо відповідь не зрозуміла. Уникайте відкритих та загальних запитань, які передбачають такі ж відповіді. Доцільно формулювати питання, що вимагають від студентів глибокого міркування, спрямовувати їх конкретно певним студентам і активно обговорювати їхні відповіді, демонструючи тим самим активне слухання і зацікавленість їхніх думках.
Мінімізація відволікаючих факторів. Часто ми думаємо, що здатні ефективно займатися кількома завданнями одночасно, проте це не так. Робота над кількома завданнями одночасно призводить до розподілу уваги та зменшення концентрації на кожному окремому завданні. Якщо студенти під час лекції користуються, наприклад, соціальними мережами, вони сприйматимуть і запам'ятовуватимуть менше навчального матеріалу. Їхня увага може бути пасивною або навіть повністю відсутньою. Важливо не тільки обмежувати доступ до відволікаючих засобів, але й контролювати шум в аудиторії, особливо у великих групах, оскільки це важливо для забезпечення якісного освітнього процесу.
Заохочення до рукописних нотаток. За твердженням Д.Гілана нотування ручкою або олівцем на папері є набагато ефективнішим для навчання, ніж використання планшетів чи ноутбуків. Це може бути пов'язано з тим, що електронні пристрої пропонують різноманітні відволікаючі фактори, такі як соціальні мережі та месенджери. Крім того, набір тексту на клавіатурі може стати автоматичним процесом, при якому слова просто проходять через студента без глибокого засвоєння. Заохочення студентів носити з собою блокноти і робити рукописні записи може значно покращити процес навчання та збереження інформації.
Різноманітність навчальних активностей. У швидкому сучасному світі довготривале зосередження на одному виді діяльності може бути викликом. Для підтримки активної уваги студентів, корисно змінювати формати проведення занять, що зумовлює використання, наприклад різних моделей змішаного навчання.
Фокусування уваги за допомогою спрямованих запитань. Д.Гілан наголошує, що варто уникати стандартного "У когось є запитання?" під час лекції, оскільки це не приносить результатів. У групах з кількість в 30-40 студентів, доцільно застосування випадкового або навмисного вибору особи, якій буде поставлене конкретне запитання, що може бути доволі ефективним. Такий підхід дозволяє не тільки перевірити розуміння студентами матеріалу, але й підтримувати їхню увагу, адже вони знають, що можуть бути вибрані для відповіді в будь-який момент. Глибокі запитання, які потребують роздумів і аплікації знань у нових контекстах, значно кращі за прості фактичні або репродуктивні питання. Діалог та подальші запитання, які стимулюють обмірковування і взаємодію, ефективніші, ніж стандартний схематичний підхід, такий як запитання та відповідь без подальшого аналізу.
Активне слухання значно підвищує ефективність навчання, оскільки використання певних конструкцій, таких як цілеспрямовані запитання, різноманітність навчальних активностей, заохочення до рукописних нотаток, а також залучення структури розповіді для кращої концентрації уваги, можуть ефективно залучати студентів і сприяти активному навчанню, особливо в умовах змішаного формату освіти. Ці методи допомагають зменшити пасивність та відчуженість, активізуючи участь студентів в освітньому процесі.
Поради Девіда Гілана щодо підвищення активного слухання серед студентів університетів є корисними і важливими, проте вони не є вичерпними, оскільки кожен освітній контекст має свої унікальні особливості, тому викладачам потрібно враховувати специфіку своїх курсів / предметів, вимоги освітніх програм та особливості своїх студентів при впровадженні цих порад. Інші фактори, такі як культурні особливості, доступність ресурсів та особистісні характеристики студентів, також відіграють важливу роль у виборі та адаптації педагогічних стратегій.
Джерело: https://www.timeshighereducation.com/campus/eight-tips-boost-active-listening-university-students