IPOOD hab

Технолого-педагогічне проєктування змішаних курсів

Illustration

Розробка навчального курсу для змішаного навчання сьогодні поєднує різноманітні педагогічні ноу-хау з відповідним використанням сучасних технологій.
Альберт Сангра (Albert Sangrà), професор і директор кафедри ЮНЕСКО Відкритого університету Каталонії представляє моделі технолого-педагогічного проєктування, які викладачі можуть активно використовувати при розробці навчальних курсів у змішаному навчанні.
Якісний освітній процес у змішаному навчанні вимагає добре спланованого, організованого і послідовного проєктування, узгодженого з програмними результатами навчання. Проєктування освітнього процесу для змішаних курсів повинно передбачати використання сучасних технологій.

Проєктування освітнього процесу часто описують як процес, в якому:
- аналізують навчальні потреби та освітнє середовище;
- визначають навчальні потреби;
- вибирають найбільш доцільні ресурси для освітнього процесу;
- розробляють зміст і види діяльності;
- оцінюють процес навчання.
Оскільки проєктування змісту саме по собі не охоплює весь процес викладання і навчання, проєктування освітнього процесу створюює картину кожного окремого елементу, що допоможе студентам досягти запланованих результатів навчання: роль викладача, роль студента, бажаний рівень взаємодії, а також сам зміст або ресурси - все це визначається в остаточному проєкті освітнього процесу.

Розробка змішаних курсів
В ході проєктування змішаних курсів виникає потреба прийняття рішень про те, які технології і з якою метою використовуватимуться на кожному етапі освітнього процесу. Ці рішення повинні ґрунтуватися на чіткому обґрунтуванні та розумінні технологій та їхнього належного використання. Технолого-педагогічне проєктування може допомогти в цьому.
В процесі технолого-педагогічного проєктування визначаються педагогічні та технологічні критерії що використовуються для прийняття рішень та їх обґрунтування, а також полегшується процес вибору найбільш доцільної технології. Технолого-педагогічне проєктування спрямовується на постійне вдосконалення шляхом оцінювання результатів всього курсу.
Моделі технолого-педагогічного проєктування
Викладачі можуть обирати між різноманітними моделями, що включають використання технологій, залежно від їхніх пріоритетів у процесі проєктування освітнього процесу:
ADDIE (Analyse, Design, Develop, Implement, Evaluate) - це одна з найпоширеніших моделей, оскільки вона системна, добре зрозуміла і проста в застосуванні в будь-якому контексті.
TPACK (Technological Pedagogical Content Knowledge) - це основа для інтеграції технологій для навчання. Вона починається зі збалансування трьох напрямів: педагогічних, дисциплінарних і технологічних, щоб сформувати розуміння того, як цифрові технології можуть додати цінності процесам викладання і навчання.
7Cs of learning design (conceptualise, capture, communicate, collaborate, consider, combine and consolidate - концептуалізувати, фіксувати, комунікувати, співпрацювати, розглядати, комбінувати та консолідувати) - ця методологія з'явилася для підтримки розробки цифрових навчальних заходів.
4C/ID (Four-component Instructional Design) - заснована на практичних і прикладних комплексних навчальних завданнях, модель спрямована на розвиток рефлексивних експертних знань.
Як використовувати технолого-педагогічне проєктування
Технолого-педагогічне проєктування зазвичай поділяють на сім етапів:
● Аналіз. Вивчення цільової групи студентів, навчального контексту, навичок, які потрібно розвинути, та потреб проєкту.● Планування. Складання плану освітніх зустрічей, необхідних ресурсів, технологій, інновацій та графіку проєкту із зазначенням завдань і дат.● Розробка. Підготовка методичних матеріалів для викладання або навчання з описом навчальних сценаріїв і видів діяльності, підбором навчальних ресурсів, форматів і технологій, які будуть підтримувати ці ресурси, а також заходів з оцінювання, які ви хотіли б реалізувати.● Створення. Створення та запис ресурсів та усіх навчальних заходів, а також методів оцінювання.● Управління. Налаштування та тестування ресурсів і завдань, а також перевірка віртуального класу перед початком викладання, щоб переконатися, що все налаштовано.● Викладання. Викладання та підтримка навчального курсу.● Оцінювання. Оцінка усього процесу розробки та результатів навчального курсу, з метою визначення напрямів подальшого вдосконалення чи адаптації.
Рекомендації
Отримати максимальну користь від використання технолого-педагогічного проєктування навчального курсу допоможуть наступні рекомендації:
Доцільно планувати комплексно, не розглядайте кожну вправу окремо, коли ви готуєте навчальний курс. Ви повинні розглядати їх як єдине ціле. Рішення, які ви приймаєте щодо певної вправи чи ресурсу, можуть вплинути на інші частини курсу, що проєктується, тому будьте обережні й дивіться на нього як на єдине ціле.
Розробіть методологію, яка допоможе опрацювати всі змінні, що беруть участь у процесі розробки чи переробки курсу. Це забезпечить послідовність і якість, а також дозволить приймати рішення на основі ґрунтовних педагогічних і технологічних знань.
Складіть контрольний список для кожного етапу процесу проєктування з відповідними аспектами (відповідність цілей або компетентностей і видів діяльності, запланований зворотний зв'язок в очікуваних складних моментах) і продуктами, які потрібно вибрати або розробити (необхідний зміст для вивчення і використання, інструкції для будь-яких технологічних застосувань). Таким чином, не буде пропущено нічого важливого для розробки курсу.
Задокументуйте процес проєктування та результати курсу, щоб мати змогу переглядати курс і постійно вдосконалювати його з плином часу.
Технолого-педагогічне проєктування освітнього процесу у змішаному навчанні - це ефективний спосіб покращити процес викладання, а отже, академічну успішність студентів та їхнє задоволення освітнім процесом і своїми навчальними досягненнями.

Джерело:
https://www.timeshighereducation.com/campus/technopedagogic-design-blended-and-online-courses
 Допис підготовлено у межах реалізації проєкту (2022.01/0098) «Максимізація ефективності ресурсів змішаного навчання в закладі вищої педагогічної освіти у воєнний час і повоєнного відновлення України» за грантової підтримки Національного фонду досліджень України