IPOOD hab

Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле

Серія просвітницьких вебінарів та онлайн гостьових лекцій

Illustration


Мета серії просвітницьких вебінарів та онлайн гостьових лекцій "Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле" полягає у висвітленні багатогранності та унікальності української педагогічної спадщини, прославленні досягнень видатних українських діячів культури, мистецтва, освіти та науки. Особлива увага приділяється обміну досвідом між поколіннями та інтеграції української педагогічної спадщини в глобальний освітній контекст, що є основою для формування глибокого розуміння внеску українських освітян в розвиток світової культури, мистецтва, освіти та науки. Основні організатори cерії просвітницьких вебінарів та онлайн гостьових лекцій "Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле":

    Відділ змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України;
    Кафедра ЮНЕСКО "Неперервна професійна освіта ХХІ століття" при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України;
    Центр цифрової неперервної освіти

Головний ініціатор та модератор кластеру Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле

Наталія Олександрівна Філіпчук

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти, член Кафедри ЮНЕСКО "Неперервна професійна освіта ХХІ століття", Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

Наші вебінари

Illustration

22 січня 2024 року

Костянтина Малицька: літературна, педагогічна, та громадсько-культурна діяльність

Лектори: Оксана Івасюк, кандидат філологічних наук, доцент; Ірина Садула, дослідниця, учитель української мови та літератури Угринівського ліцею.

Illustration

21 листопада 2023 року

Наталія Ужвій. У піжмурки з долею

Лектор – Наталія Колесніченко-Братунь, кандидатка філологічних наук, дипломатка, письменниця членкиня Національної спілки письменників України.

Illustration

04 жовтня 2023 року

Олена Пчілка: погляд із сьогодення

Лектор – Ірина Щукіна, завідувачка науково-дослідного відділу з вивчення життя та творчості Лесі Українки Музею видатних діячів української культури, Лауреат літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки.

Illustration

21 серпня 2023 року

«З любовʼю до людей і України: із шаною видатному Вчителю Івану Зязюну»

Лектори: доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної освіти Олександр Лавріненко та доктор педагогічних наук, професор, директор ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» Віктор Мозговий.

Illustration

10 березня 2023 року

Педагогічна спадщина Софії Русової "Прийдіть, будемо жити задля наших дітей"

Лектор - Галина Дацюк, журналістка, голова Жіночого Центру «Спадщина», дослідниця життя, педагогічної та громадської діяльності Софії Русової, лауреатка премії імені Софії Русової, Івана Огієнка, співавторка книги «На хресній дорозі. Історія листування родини Ліндфорсів-Русових»

Illustration

03 березня 2023 року

Педагогіка - це моє життя! Педагогіка добра Івана Зязюна у вимірах сучасності

Лектор - Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України, Голова Конгресу української інтелігенції , перший заступник ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Illustration

11 лютого 2023 року

До історії написання П.Тичиною поеми-симфонії "Сковорода"

Лектор - Сергій Гальченко, кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка з наукової і видавничої діяльності, завідувач відділу рукописних фондів і текстологій , заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії в галузі освіти

До Дня Соборності України 22 січня 2024 року в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбулася онлайн гостьова лекція «Костянтина Малицька: літературна, педагогічна та громадсько-культурна діяльність» у межах серії просвітницьких вебінарів «Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле».
Ініціатор заходу – відділ змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Співорганізатори заходу: Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття»; Центр цифрової неперервної освіти.

Модератором лекції виступила Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», голова первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.
Лекторки – Івасюк Оксана Михайлівна, кандидатка філологічних наук, доцента, знана літературознавця, дослідниця творчості українських письменників, співупорядниця зібрання творів Костянтини Малицької; Садула Ірина Володимирівна, дослідниця, учителька української мови і літератури Угринівського ліцею Угринівської сільської ради Івано-Франківської області, авторка книг з історії рідного краю.
Учасники заходу (більше 100 осіб) – співробітники Державної науково-педагогічної бібліотеки імені Василя Сухомлинського НАПН України, Інституту проблем вихованні НАПН України, Центральної наукової бібліотеки імені Григорія Сковороди, викладачі, студенти, магістранти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, учителі гімназії-інтернату №13 м. Києва та ін.

Пані Оксана розкрила цікаві факти з життя і творчості Костянтини Малицької, акцентувавши увагу на тому, що на Буковині письменниця, просвітниця взяла плідну участь в активізації культурно-освітнього руху. Її творча спадщина становить близько 50 творів (віршів, сценаріїв, дитячих оповідань, січових маршів тощо): «Малі герої», «Задля рідного слова» «Малий гуцулик», «Мати», «Найменший», Друкувала свої твори в журналах «Молода Україна», «Світ дитини», «Зоря», альманахах «Нова хата», «Учитель», «Жіноча доля», часописі «Комар» та інших виданнях. Працювала в різних педагогічних товариствах – «Просвіта», «Рідна школа», «Крайове товариство охорони дітей та опіки над молоддю». Лекторка на основі аналізу індивідуального письменницького стилю творів К. Малицької охарактеризувала художньо-стилістичну специфіку її творів, які вирізняються «відфольклорною» поетикою, народністю, пісенністю, патріотичною спрямованістю.
Пані Ірина зацікавила слухачів маловідомими фактами про подвижницьку діяльність Костянтини Малицької, про педагогічну роботу Учительки, яка у засланні опікувалася рідномовним шкільництвом.
За активну громадську діяльність Костянтину Малицьку було заарештовано і відправлено в Сибір. У засланні вона була ініціатором відкриття 16 українських шкіл. Повернувшись до Львова, стала подвижницею українського шкільництва, обстоювала реформаційні зміни у сільських школах, її турбувала відірваність змісту освіти від реалій. Пізніше працювала бібліографом у Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника.
Музичним обрамленням заходу слугувало виконання пісні «Чом, чом, земле моя» композитором і виконавцем, лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Г. Сковороди, завідувачем відділу методично-інноваційної роботи Центральної бібліотеки Солом'янського району імені Григорія Сковороди Ігорем Якубовським.
Маємо берегти пам'ять про подвижників української освіти і науки, які заклали основи національної ідеї, самобутнього культурно-історичного поступу України.

21 листопада 2023 року в Інституті педагогічної освіти й освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбулася онлайн гостьова лекція у межах серії просвітницьких вебінарів «Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле». Ініціатор заходу – відділ змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Модератором лекції виступила Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», голова первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.

Лекторка – Наталія Колесніченко-Братунь, кандидатка філологічних наук, дипломатка, письменниця членкиня Національної спілки письменників України.
Учасники заходу (більше 100 осіб) – викладачі, студенти, магістранти Донбаського державного педагогічного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та ін. Важливим стало залучення до лекції педагогів закладів освіти з деокупованих та окупованих міст України: (Херсон, Авдіївка, Лиман, Краматорськ, Бахмут …).
Пані Наталія, яка є племінницею відомої акторки, розповіла, що цікавою є її біографія: у 16 років, закінчивши курси вчителів, вона розпочала трудову діяльність на посаді учителя сільської школи. Постать Наталії Ужвій в контексті розвитку українського театру і кінематографу не потребує метафоричних визначень – вони супроводжували її впродовж довгого мистецького життя. Н. Ужвій пощастило працювати з видатними режисерами. Протягом десятиліть її колегами на сцені були неординарні і знакові актори, а рідною творчою сім’єю – легендарний колектив акторів-франківців .

«Визначна українська актриса, «поетеса української сцени», обласкана глядачем і критиками далеко за межами Батьківщини, вона гордо несла тягар слави та незліченних найвищих нагород. Багаторічна голова правління Українського театрального товариства, делегатка партійних зʼїздів, учасниця численних культурних заходів зі статусом» виїзної» як у близьке, так і далеке зарубіжжя. Десятки ролей, про які лишень може мріяти актриса. Такою виглядає оформлена вишуканими декораціями видима сторона її життя. За життєвими лаштунками ж розповзлися по кутках, поховалися на периферії підсвідомого, у безнадію втрат, страху, зрад чужих і власних, великі і малі драми, трагедії людини, яка змушена була йти на важкі компроміси, сприймати лицедійство в любові і ненависті» (фрагмент з авторської книги «Ужвій. У піжмурки з долею»).
Учасники заходу мали можливість переглянути епізоди з художніх фільмів («Украдене щастя», «Земля», «Веселка» та ін.) за участі Наталії Ужвій.
У фаховій оцінці кандидатка філологічних наук, доцент, літературознавиця Оксана Івасюк професійно доповнила розповідь Наталії Колесніченко-Братунь, проаналізувавши зміст книги й окресливши унікальність фактологічного матеріалу з життя відомої акторки.

Сьогодні науковці, викладачі, студенти, магістранти з різних регіонів України мали можливість відкрити для себе постать знаної письменниці, публіцистки, громадської діячки, видавчині, подвижниці української культури й освіти Олени Пчілки. У межах серії просвітницьких вебінарів «Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле» 4 жовтня 2023 року в Інституті педагогічної освіти й освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України онлайн відбулася гостьова лекція «Олена Пчілка: погляд із сьогодення»
Ініціатор заходу – відділ змісту і технологій педагогічної освіти, первинний осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.

Модератор – Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Лекторка – Ірина Щукіна, завідувачка науково-дослідного відділу з вивчення життя та творчості Лесі Українки Музею видатних діячів української культури, Лауреат літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки.
Пані Ірина розкрила унікальність особистості Олени Пчілки, її становлення як письменниці, збирачки фольклору, акцентувала увагу на її ролі в особистісному і професійному розвитку Лесі Українки, інших дітей родини. На фольклорних зразках письменниця писала авторські твори, інтерпретувала казки, записувала багато народних приповідок, прислів’їв, загадок для дітей, досліджувала колядки. Олена Пчілка досліджувала традиції малювання на стінах, збирала зразки одягу, прикраси, орнаменти, є авторкою розвідки «Українські узори», представляла свою колекцію у Парижі. Вона призвичаювала своїх доньок до вишивки.
Олена Пчілка створила спектр драматичних творів, з-поміж яких вирізняються п’єси для дитячого театру, здійснила значний внесок у розвиток української поезії (збірка «Думки-мережанки»), як прозаїк одна з перших звернулася до проблеми життя інтелігенції, її авторський стиль вирізнявся «живим» мовленням, вишуканістю, барвистістю. Олена Пчілка перебувала у вирі українського культурно-просвітницького руху, організаторкою потужних заходів (відкриття пам’ятника Івану Котляревському, святкування ювілею Тараса Шевченка, проведення шевченківських «нелегальних» свят у різних містах України…).

Як публіцистка Олена Пчілка була редакторкою і видавчинею єдиного в Україні часопису для дітей «Молода Україна». Болючі факти з життя Олени Пчілки, пов’язані з фінансовими труднощами, неможливістю здійснювати видавничу роботу, вразили несправедливістю ставлення до Олени Пчілки з боку української громади. Вона була першою жінкою член-кореспондентом у галузі фольклору і етнографії ВУАН. Особливо вразила розповідь лекторки щодо взаємин Олени Пчілки і Лесі Українки.
На завершення заходу прозвучала «Серенада» на слова Олени Пчілки (музика Франца Шуберта) у виконанні народного артиста України, професора кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Івана Дерди.
Цікавий факт, що цей твір відкрила громадськості сама пані лекторка, підготувавши видання «Пчілка Олена. На спогад Шубертової серенади» (автор тексту І. Щукіна; упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2015. – 16 с.), у якому вміщено поезію Олени Пчілки «На спогад Шубертової серенади», авторське дослідження музикознавця, завідувача Музею Лесі Українки, відділу Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького (м. Київ) Ірини Щукіної, яка вперше поєднала поезію Олени Пчілки як україномовний варіант тексту популярної «Серенади» німецького композитора Франца Шуберта.
Учасники заходу (більше 220 осіб) – викладачі, студенти, магістранти: ● Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, ● Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, ● Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, ● Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, ● Київського фахового професійно-педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка● Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди ● Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

21 серпня 2023 року з ініціативи відділів теорії і практики педагогічної освіти (зав. відділу – професор Лариса Петренко) та змісту і технологій педагогічної освіти (зав. відділу – професор Мирослава Вовк) Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН Україн у межах проведення циклу вебінарів «Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле» відбулася гостьова лекція «З любовʼю до людей і України: із шаною видатному Вчителю Івану Зязюну».
Лектори – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної освіти Олександр Лавріненко та доктор педагогічних наук, професор, директор ВП «Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв» Віктор Мозговий.

Модератор – доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти Наталія Філіпчук.
Зустріч відбулася напередодні Дня незалежності та свята всіх школярів і вчителів – 1 вересня.
Вшанувати світлу памʼять великого Вчителя, академіка, філософа, вченого, багаторічного директора Інституту зібралося велелюдне товариство, вчителі, науковці, аспіранти, докторанти, студенти з різних куточків України , а саме: Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти», Інституту проблем виховання НАПН України, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Інституту педагогіки НАПН України, Харківського національного університету імені І.П. Котляревського, Херсонського державного університету, Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення , радіо і преси (всього близько 100 учасників).

Надзвичайно цікаво розповіли лектори про науковий шлях Івана Андрійовича, становлення його особистості, згадали про коріння, дитинство, батьків, шкільні і університетські роки навчання, непрості життєві дороги великого вченого.
Після лекції розпочалася цікава дискусія, під час якої учасники вебінару мали можливість поділитися спогадами, рефлексивними оцінками... Слухали професора Марію Іванчук( Чернівці), професора Лідію Лимаренко( Херсон), професора Тетяну Смирнову( Харків ), професора Лідію Хомич( Київ).А також, на запитання від пані Людмили Салагуб «Яка людська якість найбільше імпонує в Івана Зязюна? Чому саме вона?» викладачка Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Надія Стеценко, відповіла: «Найкраща якість – доброта і намагання зрозуміти іншого».
Завдяки зусиллям директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Лариси Лук’яновоі, академіка-секретаря Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, справжньої посестри Івана Зязюна, Неллі Ничкало, колективу Інституту пам'ять про відомого подвижника національної освіти зберігається: створено кімнату-музей педагога-філософа, функціонує музей-садиба у с. Пашківка Чернігівської області, відкрито меморіальну дошку на фасаді Інституту, досліджується його спадщина, набули розвитку видання, засновані з його ініціативи (фаховий збірник наукових праць «Естетика і етика педагогічної дії») тощо.
На завершення хочеться процитувати слова самого Вчителя: «Поспішайте творити добро, бо короткий вік, можна не встигнути». Так жив Іван Андрійович, так вчив….

10 березня 2023 року в Інституті педагогічної освіти й освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України онлайн відбулася гостьова лекція у межах серії просвітницьких вебінарів «Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле». Емоційний, змістовний пізнавальний захід, україноцентрований, сповнений любові та поваги до української освіти, науки і культури.
Ініціатор та модератор – Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», голова первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.

Illustration

Лекторка – Галина Дацюк, журналістка, голова Жіночого Центру «Спадщина», дослідниця життя, педагогічної та громадської діяльності Софії Русової, лауреатка премії імені Софії Русової, Івана Огієнка. Пані Галина акцентувала увагу на тому, що постать Софії Русової – це зразок однієї з тих героїнь українського відродження, «що просто йшли», в яких «нема зерна неправди за собою», які не лукавили і не дбали «про панство нещасне і лакомство лукаве», про матеріальні прибутки і здобутки, але все життя, всі сили і все своє майно віддавали на те, щоб Україна здобула добробут і незалежність».
Так писав про свою матір Софію Русову син Юрій. Понад півстоліття Софія незламно несла на собі тягар боротьби «світлої України з темними силами царської та червоної Росії». «Коли мова йшла про українську справу, то ніщо не могло спинити її завзяття: ні родина, ні діти, ні переслідування царських жандармів чи більшовицьких чекістів, ні тюрми, ні арешти, ні тяжкі умови еміграції, ні персональні втрати майна, ні події приватного життя, ні горе чи втрата близьких. Ніщо не спиняло її енергії в боротьбі за український ідеал, і навпаки, часто «щось» додавало їй якоїсь нової сили для громадянської і політичної праці. «Обов’язок понад усе!», – такий девіз вона собі обрала.

Учасники заходу (більше 250 осіб) – викладачі, студенти, магістранти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Київського фахового професійно-педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка та ін.
У супровідному виступі Людмили Синекоп, директорки Загальноосвітнього навчального закладу І ступеня «Школа-дитячий садок імені Софії Русової (м. Київ), було акцентовано увагу на необхідності впровадження національної освіти, досвіді використання творчої спадщини Софії Русової у дошкільній освіті, особливостях функціонування Етнографічного міні музею Школи-дитячого садка імені Софії Русової https://www.facebook.com/100023287299396/videos/686792572106980 

Гостьова лекція «Педагогіка – це моє життя». Педагогіка добра Івана Зязюна у вимірах сучасності» до 85-річчя від дня народження академіка Івана Андрійовича Зязюна
«І.А. Зязюн тішив себе надією, що саме вчитель є оберегом України, учителя сприймав не як професію, а як «вічну сповідувану і вічно живу цінність, непідвладну Часу…», яка ростить і оберігає народ…»
(Георгій Філіпчук)
3 березня 2023 року в Інституті педагогічної освіти й освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України онлайн відбулася гостьова лекція «Педагогіка – це моє життя». Педагогіка добра Івана Зязюна у вимірах сучасності» до 85-річчя з дня народження академіка Івана Андрійовича Зязюна у межах серії просвітницьких вебінарів «Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле».

Illustration

Лектор – Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, почесний доктор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова Конгресу українського інтелігенції.
Учасники заходу (більше 200 осіб) – викладачі, студенти, магістранти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Київського фахового професійно-педагогічного коледжу імені А.С. Макаренка та ін.
Ініціатор та модератор – Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», голова первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.
Співорганізаторами заходу виступили: Центр неперервної освіти / Lifelong Education Centre; Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України; ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України

Георгій Філіпчук розкрив актуалітети спадщини Івана Андрійовича Зязюна, знаного вченого сучасності, засновника «педагогіки добротворення», теорії і практики педагогічної майстерності в Україні, у вимірах україноцентричності сучасної освіти та викликів, що постали перед освітою в умовах Національної визвольної війни України проти рф:● «Які педагогічні ідеали сповідував Іван Зязюн? Він утверджував постулат світу про Людину як найвищу суспільну цінність… Цивілізаційний суспільний розвиток світу, країни, нації потребує не лише економічних, технологічних вартостей, але й позаматеріальних, духовних, ірраціональних цінностей, неповторності духовного світу, почуттів… Йдеться про ідею «олюднення людини».● «Народність, сильне, особливе ставлення до своїх батьків, родинних цінностей… У Європі немає жодного найменшого народу, який би не гордився своєю національністю. Тому молоді покоління слід залучати до історичної культури народу, його мови, історичних традицій… Народ, що не поважає себе, свою мову, культуру, не здатний поважати інших…».● «Його педагогіка була гуманістичною, діалогічною, людинотвірною, простою, доступною і водночас глибоко філософічною».● «Іван Зязюн вірив у те, що емоція, високі почуття, мотивація душі породжує Ідею… За рівних вартостей місія спонукати до творення ідей, новацій, а, отже, емоцій належить Педагогу, Просвітнику, Навчителю».● «Не можна виховувати, коли сам невихований. Особистий приклад – найперше правило аксіології виховання».
Емоційним було завершення лекції – декан факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, кандидат педагогічних наук, доцент Інна Терешко представила відеопроєкт «Творчий портрет» Івана Андрійовича Зязюна очима науково-педагогічних працівників університету.
Глибоко переконані, що спадщина Івана Андрійовича Зязюна має стати об’єктом ґрунтовного дослідницького осмислення задля утвердження цінностей педагогічної діяльності на засадах добротворення поваги і уваги до особистості дитини, оновлення моделі підготовки сучасного вчителя. Конструктивне використання наукових надбань академіка і здобутків представників його наукової школи формує основи культури педагогічної професії, сприяє престижності вчительського фаху.

Історія написання П. Тичиною поеми-симфонії «Сковорода»: гостьова лекція у співпраці з Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАПН України й закладами вищої педагогічної освіти
11 лютого 2023 року в Інституті педагогічної освіти й освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України онлайн відбулася гостьова лекція «Краще зсередини зірвати всю Росію…» (до історії написання П. Тичиною поеми-симфонії «Сковорода») у межах серії просвітницьких вебінарів «Цвіт української педагогіки: сучасне і минуле».
Лектор – Сергій Гальченко, кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка з наукової і видавничої діяльності, завідувач відділу рукописних фондів і текстології, заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії в галузі освіти

Ініціатор та модератор – Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу змісту і технології педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», голова первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка при ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України.
Учасники заходу (більше 50 осіб) – викладачі, студенти Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, співробітники Меморіального музею Володимира Івасюка у Чернівцях.Лектор на основі архівного матеріалу розкрив унікальні факти з історії життєпису Павла Тичини, його творчої спадщини. С.А. Гальченко упорядкував і прокоментував томи 7 (проза) і 12 (фольклорні записи, листи), дослідник продовжував роботу над текстами творів поета. Ним підготовлена збірка поетичних творів під загальною назвою «Сонячні кларнети» (К., Дніпро, 1990; упорядкування, підготовка текстів, примітки С.А.Гальченка). Видання «Золотий гомін. Вибрані твори» (К.,Криниця, 2008; вступна стаття, упорядкування та примітки С.А.Гальченка) вперше представило серед добірки вибраних творів П.Тичини ранню збірку «Панахидні співи» [1914-1915 (?)]. Вперше через сімдесят років було передруковано збірку «За-місць сонетів і октав» (1920) і поновлено ті твори, які вилучала радянська цензура. Суттєві уточнення до текстів поетичних творів П.Тичини, звірених з оригіналами рукописів та першопублікаціями, були внесені С.А. Гальченком до інших видань творів поета, до яких написані ним статті та наукові коментарі.

Зі словами вдячності лектору виступила докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри педагогіки та психології дошкільної освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Марія Олійник, студенти Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.
Яскравим обрамленням заходу слугувало виконання народним артистом України Іваном Дердою романсу «О, преподобне те небо , де слава Христова палає» (музика І. Дерди, слова Г. Сковороди), написаного до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди.
Враження студентів:
«Від студентського колективу 231 групи філологічного факультету Сумського державного педагогічного університету імені Антона Семеновича Макаренка висловлюємо щиру подяку за можливість долучитися до надзвичайно цікавої зустрічі. Ми натхненні й вдячні за об'єднання однодумців у такий складний час!» (Єлизавета Драновська).
«Щиросердно дякуємо Сергію Анастасійовичу за цю неймовірну зустріч. Для нас ця зустріч набагато більше, аніж просто лекція. Із захопленням слухали кожне Ваше слово.Інформація є надзвичайно корисною для нас, адже стане нам у нагоді при вивченні літературних дисциплін. Щира подяка Івану Михайловичу за надзвичайне музичне виконання» (Студенти 3 курсу факультету іноземної і слов’янської філології СумДПу імені А.С. Макаренка)
«Щиро дякую Вам, пане Сергію, за неймовірно цікаву розповідь про Павла Тичину, про невідомі( особисто для мене) факти з життя митця. Окрема вдячність організаторам вебінару за можливість долучитися до скарбниці літературної України» (Юлія Плужник).